Досліджено зміст і форми зарубіжних зв'язків українських громадських організацій Галичини у 1920 - 1930 рр. Встановлено, що пріоритетними напрямками їх розвитку є взаємовідносини з іншими регіонами України, з осередками української еміграції та з міжнародною громадськістю. Визначено тенденцію загальнонаціональної "уніфікації" громадського руху у всеукраїнському масштабі. Розглянуто співробітництво галицьких товариств з емігрантськими інституціями щодо вирішення важливих національно-культурних і соціальних проблем. Висвітлено боротьбу галицьких українців за визнання та право представництва у міжнародних об'єднаннях, визначено характер і здобутки їх співробітництва.

  Завантажити