На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних вчених-процесуалістів розкрито суть поняття "застава" у системі запобіжних заходів і особливості його застосування та стадіях кримінального процесу. Розглянуто співвідношення застави як інституту зобов'язального права у цивільних відносинах і запобіжного заходу під час провадження у кримінальних справах. Обгрунтовано положення про необхідність законодавчого закріплення загального правила, за яким заставодавцями за умов обрання застави можуть виступати юридичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку. Запропоновано як предмети застави визначити гроші у національній та іноземній валюті, державні цінні папери, вироби з дорогоцінних металів, предмети мистецтва й антикваріату, збереження яких можливе на депозиті суду. За даними узагальнення матеріалів анкетування практичних працівників обгрунтовано необхідність законодавчого закріплення порядку відшкодування застави, у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим, підсудним умов належної поведінки на користь держави. З метою вдосконалення практики застосування застави запропоновано зміни та доповнення до ст. 154-1 КПК України "Застава".

  Завантажити