На підставі вивчення маловідомих і вперше введених до наукового обігу джерел досліджено проблему трансформації організаційно-виробничих структур в аграрній сфері України у другій половині XX ст. - на початку XXI ст. Обгрунтовано шляхи удосконалення сільськогосподарських виробничих відносин з урахуванням історичного досвіду їх розвитку. Встановлено, що характерними особливостями аграрної політики періоду 1950 - 1980-х рр. є використання позаекономічних методів господарювання, непродумана реорганізація колгоспів у радгоспи, декларативна підтримка особистих підсобних господарств. Визначено характер протиріч у розвитку сільського господарства у 1980-х рр. Вперше комплексно в хронологічній послідовності показано вплив аграрної політики на зміни сутності та форми власності, виробничих відносин і методів господарювання. Доведено, що за радянської доби аграрна політика закріплювала монопольне право держави володіти та розпоряджатися засобами матеріального виробництва, зокрема земельними ресурсами, що суттєво впливало на суть і форми виробничих відносин та утвердження безправності сільськогосподарських товаровиробників. В історичному аспекті розкрито динаміку змін у характері виробничих відносин в агропромисловому комплексі у процесі реформування форм власності та господарювання, утвердження нових організаційно-виробничих структур в сільському господарстві на сучасному етапі. Досліджено нові виробничі відносини в аграрному секторі економіки та їх вплив на зміну соціально-професійного складу працівників і розвиток інфраструктури у сільській місцевості. Проаналізовано особливості радикального реформування аграрного сектора у 1990-х рр. Встановлено зміни форми власності та господарювання, зокрема формування нових організаційно-виробничих структур і соціальних груп (фермерів, орендарів, найманих робітників), утвердження приватної власності та набуття селянами статусу сільськогосподарського товаровиробника.

  Завантажити