Проаналізовано творчість В.Шевчука у контексті сучасної "прози культури", і, зокрема, її необарокового напрямку, що дозволяє найбільш плідно виявити та охарактеризувати специфіку його художньої прози. Зазначено, що об'єктом спеціального дослідження постають окремі семіотичні утворення - знаки культури - образи, що набувають у письменника знакових характеристик у межах необарокової парадигми: слово, книга, сад, бібліотека, околиця. Виявлено художні кореляти основних необарокових знаків культури В. Шевчука, розглянуто їх генезу та специфіку на грунті українського Бароко у порівнянні з західними версіями Х.Л.Борхеса, У.Еко, М.Павича.

  Завантажити