Здійснено теоретичне дослідження знакового образу-символу в українському символічному дискурсі. Доведено, що специфічними характеристиками знакового образу-символу є те, що він акумулює в собі ряд ознак: особливості стилістичного напряму, ментальну характеристику, національні особливості, індивідуально-авторську манеру письма, характеристику "аури часу". Даний висновок обгрунтовано та розвинено низкою конкретних теоретичних положень, зокрема уточнено визначення змісту поняття "символ" та вперше подано характеристику знакового образу-символу через порівняльний аналіз понять "архетипний образ" - "образ-символ" - "знаковий символ". Експліковано інтертекстуальні й індивідуально-авторські первні у знакових образах-символах. Виконано порівняльний аналіз українського та російського символічних дискурсів з позицій функціонування у них знакових символів. Здійснено аналіз знакових образів-символів як маркерів індивідуально-авторської манери письма, власних характеристик автора, його світоглядної позиції, вимог стилістичного напряму, наповненості часовими та національно-ментальними ознаками (через детальний текстологічний порівняльний аналіз знакових образів-символів у творах Карманського, Пачовського, Тичини та Блока).

  Завантажити