Наведено результати теоретичної реконструкції систем теоретичного осмислення та практичного перетворення довкілля та соціуму, розроблених в історичних просторах культури конфуціансько-буддійського, ісламського, християнського регіонів світової цивілізації. Проаналізовано методичні принципи та ціннісні орієнтації пізнання, мету та засоби розбудови наукових, освітніх, соціальних інституцій, уявлення щодо можливості та необхідності технологічних та соціальних інновацій постнекласичних концепцій. Визначено просторову та часову межі ієрархічної складної відкритої самоупорядженої еквіфінальної системи "світова соціоприродна цілісність" та інкорпорованих підсистем "регіональні історико-культурні цілісності".

  Завантажити