Розглянуто розвиток проблеми ідентичності у європейській філософії XX ст. Показано, які проблемні моменти у процесі цього розвитку були ключовими, альтернативні варіанти вирішення зазначених проблем, що існували у певний час. Разом з позитивною оцінкою кожної конкретної концепції особистості й оцінкою її ролі під час історичного розвитку, показано її структурні недоліки, що вказувало на необхідність створення більш нових і плідних за своєю пояснювальною силою концепцій. Вказано на необхідність створення більш нової концепції особистісної ідентичності, у якій буде повною мірою враховано етичний сенс самозасвідчення особистості. Зазначені підходи та концепції продемонстровано на прикладі аналізу етичних позицій героїв романів російського письменника Ф.Достоєвського. Показано, що магістральною етичною колізією для цього автора є проблема співвіднесення загального блага та самоствердження індивідуалізованої особистості. Показано, що ця етична проблема, яка у самого М.Достоєвського не знаходить задовільного етичного вирішення, насправді може бути ефективно вирішена саме за рахунок прийняття до уваги моменту самозасвідчення.

  Завантажити