Вперше в хворих на хейліти вивчено систему елімінації імунологічного розпізнавання, представлену антитілами до нативної ДНК. Встановлено, що в даних хворих має місце дисфункція імунітету, яка характеризується недостатністю регуляторних механізмів за типом відносного супресорного імунодефіциту, а також розвитком вторинних аутоімунних процесів. На підставі результатів комплексної оцінки функціональної активності основних субпопуляцій лімфоцитів, моноцитів, а також реакції клітинно-опосередкованої гіперчутливості до тканин червоної окрайки губ запропоновано наукову концепцію імунопатологічної етіопатогенетичної сутності групи власне хейлітів. Надано порівняльну характеристику імунного статусу хворих на хейліти з екологічно сприятливих і несприятливих (за радіонуклідним забрудненням в результаті аварії на ЧАЕС) територіальних регіонів. Одержано результати, які свідчать про наявність у хворих на хейліт певного імунного дефіциту, на їх підставі обгрунтовано перспективність використання в лікуванні цих хворих імуномодуляторів.

  Завантажити