Досліджено проблему хірургічного лікування хворих на механічну жовтяницю різного генезу. На підставі результатів вивчення показників гепатоспланхнічного кровотоку та холангіометричних показників до та після декомпресії жовчовивідих шляхів розкрито нові патогенетичні аспекти прогресування печінкової недостатності за механічної жовтяниці після декомпресії жовчних проток. На підставі дослідження взаємозв'язку між зниженням тиску у жовчовивідних шляхах після виконання декомпресії цих шляхів і підвищенням об'ємного кровотоку по воротній вені доведено, що мініінвазивні методи декомпресії жовчовивідних шляхів зменшують ризик розвитку післядекомпресійних ускладнень за рахунок зменшення реперфузії печінки після біліарної декомпресії. Обгрунтовано необхідність використання інтегральних систем оцінки тяжкості стану хворих (шкала SAPS II) за механічної жовтяниці в аспекті визначення тактики хірургічного лікування. Розроблено спосіб моніторингу тиску у жовчовивідних шляхах, використання якого дозволяє здійснити оцінення адекватності дренування жовчних проток після проведення декомпресії біліарного тракту. Розроблено спосіб дренування цих проток та пристрій для їх дренування, застосування яких дає змогу забезпечити адекватну декомпресію жовчовивідної системи та знизити кількість післяопераційних ускладнень, сприяючи поліпшенню результатів лікування хворих на механічну жовтяницю. Доведено, що використання мініінвазивних методів декомпресії біліарного тракту за цього захворювання доброякісної та злоякісної етіології дозволяє одержати найбільш сприятливі результати лікування, знизити післяопераційну летальність і кількість післяопераційних ускладнень. Удосконалено лікувально-діагностичний підхід до лікування хворих на механічну жовтяницю, що дозволило знизити летальність у таких хворих за умов доброякісного генезу з 4,0 % до 1,2 %, а в пацієнтів з механічною жовтяницею злоякісного генезу - з 10 % до 6,6 %.

  Завантажити