На базі картотеки, укладеної за матеріалами україномовної періодики 1991 - 2001 рр., проаналізовано неологізми інноваційних процесів у сучасній українській мові у межах тематичних груп: "Політика", "Право", "Економіка", "Наука і техніка", "Культура і мистецтво", "Спорт". Виявлено дієві екстралінгвальні чинники змін у складі сучасної української лексики. Висвітлено провідні тенденції творення нових слів. Описано способи деривації неологізмів (морфологічний та семантичний). Розглянуто пласт нового в лексиці сучасної української мови, який ілюструє міграційні процеси всередині системи (внутрішні входження), а також появу нових елементів ззовні через пряме та опосередковане позичання (зовнішні входження - етранжизми). Охарактеризовано зародження й розвиток української неології як окремого напряму лінгвістичних досліджень. Проаналізовано практику лексикографічного опрацювання нових слів на тлі здобутків провідних дослідницьких центрів Європи. Узагальнено принципи оцінювання нової лексики з погляду літературної норми.

  Завантажити