Розглянуто історичну пам'ять, свідомість, роль наукових знань у їх трансформації, співвідношення науки та міфу як історіографічні явища. Наведено головні етапи розвитку історичної думки та національної свідомості українців. Проаналізовано комплекс історичних, соціальних, політичних, загальнокультурних, наукових критеріїв, які визначали зростання впливу історичної науки на історичні процеси. З'ясовано дію перастативної та консолідуючої функцій української історичної науки. Розглянуто результативність наукового діалогу українських істориків із національними історіографіями сусідніх народів. Зроблено висновок, що в українському випадку становлення національної парадигми сприйняття минулого та її суспільне визнання було прискорене соціально-політичними трансформаціями суспільства. Проаналізовано діяльність наукових товариств, інституцій, окремих істориків. Висвітлено, що на становлення модерної нації вплинуло: поширення державного напрямку, етнологізація соціогуманітарної сфери, дослідження національних меншин. Показано науковий потенціал національної моделі української історичної науки.

  Завантажити