Розроблено методи прогнозування розвиту серцевої недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ). Оптимізовано підходи до її лікування. Показано, що на виразність післяінфарктної дисфукції впливають певні фактори, а саме: раннє ремодулювання, тип порушення насосної функції, визначення життєздатного міокарда у зоні рубця, дисбаланс вегетативних впливів на серце, підвищення плазмових рівнів ендотеліну-1 і натрійуретичних пептидів. Запропоновано науко обгрунтовані схеми диференційованої терапії, яка передбачає застосування нейрогуморальних модуляторів. Запропоновано об'єктивні критерії оцінки ефективності лікування.

  Завантажити