На підставі комплексного клінічного, інструментального, біохімічно-імунологічного досліджень, аксіальної комп'ютерної і магнітно-резонансної томографій головного мозку доведено, що головною ланкою патогенезу формування наслідків легкої черепно-мозкової травми є нейрогенні зміни у мозковій тканині, переважно у структурах лімбіко-ретикулярного комплексу, внаслідок порушення гемо-ліквородинаміки, які сприяють розладу регуляції вегетативної забезпеченості організму, імунологічній реактивності та церебрального метаболізму. Розглянуто співвідношення між виразністю клінічних синдромів захворювання та переважною локалізацією посттравматичного процесу, давністю захворювання, ступенем порушення ліквородинаміки та змінами біохімічних, імунологічних показників. Виявлено варіанти компенсації порушених нейро-вегетативних функцій щодо розвитку та прогресування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Систематизовано види морфо-структурних змін лікворної системи і мозкової тканини в різні періоди захворювання, типи клінічних виявів дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу. Доведено співучасть у клінічному оформленні посттравматичних ускладнень неспецифічних структур лімбіко-ретикулярного комплексу, в тому числі, дорсо-медіальних ядер зорових горбів. Визначено можливість прогнозування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Обгрунтовано призначення вегетотропної, імуномодулюючої, нейропротекторної, дегідратаційної терапій, рефлексо-, цуботерапії, спрямованих на покращання гемо-ліквородинаміки, нейро-вегетативного гомеостазу.

  Завантажити