На підставі клінічних, мікробіологічних, цитологічних, інструментальних та імунологічних досліджень з'ясовано особливості виникнення та перебігу кандидозу товстої кишки (КТК). Патогенетично обгрунтовано доцільність комплексного лікування пацієнтів з КТК з використанням антимікотика "Натаміцин", пробіотика "Пробіовіт" й імуномодулятора "Ехінацея". З використанням комплексного підходу до діагностики КТК у порівняльному аспекті проаналізовано діагностичну значущість різних методів. Визначено більш високу інформативність і пріоритет мікробіологічного дослідження у порівнянні з ендоскопічним і цитологічним методами дослідження. Показано, що за частотою ендоскопічних змін слизової оболонки товстої кишки (СОТК) і цитологічної картини колонбіоптатів пацієнти з КТК фактично не відрізняються від хворих без КТК. За цього частота основних клінічних синдромів (больового, здуття, проносів і закрепів), а також диспепсичних явищ вірогідно перевищує аналогічні показники у хворих без діагностованого КТК. Виявлено, що КТК супроводжується сукупністю клінічних, мікробіологічних і цитологічних, а також поєднаних з ними імунологічних проявів. Це має прояв та характеризується головним чином зменшенням основних показників неспецифічної ланки імунітету, а саме: Т-хелперів (CD4) та Т-супресорів (CD8). Доведено, що комплексне лікування КТК з використанням антимікотика "Натаміцин", пробіотика "Пробіовіт" та імуномодулятора "Ехінацея" має виразну клінічну ефективність. Доведено, що застосована комплексна схема лікування зазначених хворих позитивно впливає на клінічну картину, інволюцію дисбіозу, нормалізацію показників мікробіоценозу кишечнику, динаміку ендоскопічних змін СОТК і показників неспецифічної ланки імунітету (CD4, CD8), що дозволяє зробити висновок про ефективність і патогенетичну обгрунтованість призначення комбінації натаміцину, пробіовіту, ехінацеї у комплексному лікуванні КТК. Сукупність цих змін доводять високу ефективність лікування хворих на КТК.

  Завантажити