Вивчено клініко-морфологічні, імунологічні, генетичні характеристики багатовузлового еутиреоїдного зоба (БВЕЗ) та розроблено методи покращання віддалених результатів його хірургічного лікування. Установлено, що домінувальною морфологічною формою БВЕЗ є багатовузловий зоб (БВЗ) (колоїдний і аденоматозний) (64,4 % - в Україні, 50,8 % - Азербайджані). За результатами вивчення частоти рецидивування залежно від морфологічної форми виявлено, що найменшою вона є за умов поєднання БВЗ з хронічним тиреоїдитом (5,3 % - 8,3 %), а найбільшою - у разі БВЗ (18,7 % - 19,4 % відповідно). Частота рецидивів за багатовузлового аденоматозного зобу становить 25,5 % та 21,8 %, а у разі багатовузлового колоїдного - 15,2 % та 10 % відповідно. Поєднання БВЕЗ і раку щитовидної залози (ЩЗ) виявлено у 9,7 % хворих, прооперованих в Україні. У переважній більшості випадків захворювання мало прояв як папілярна тиреоїдна карцинома (92,4 %), що мала невеликі розміри, не поширювалась за межі капсули ЩЗ (у 82 % випадків), не була схильна до метастазування, що свідчило про відносно сприятливий перебіг захворювання. Для оцінювання ролі імунної системи у розвитку післяопераційних ускладнень вивчено динаміку імунного статусу за умов хірургічного лікування БВЕЗ. Виявлено більш виражені статистично вірогідні імунні порушення, що мають тип аутоімунних, у пацієнтів з післяопераційним гіпотиреозом (ПОГ) і рецидивом захворювання. За результатами кореляційного аналізу доведено, що імунні порушення є однією з причин ПОГ і рецидиву захворювання. Проведено генетико-статистичний аналіз у виборках з популяцій, одержаних українськими та азербайджанськими лікарями, та виявлено відмінності гомо- та гетерозигот. Розроблено математичну модель ймовірностей оцінки основних характеристик БВЕЗ яка може бути використана для прогнозування післяопераційного рецидиву та гіпотиреозу, а також вибору оптимального обсягу втручання.

  Завантажити