Визначено фактори, які сприяють розвитку хронічного пієлонефриту єдиної нирки (ХП ЄН), вивчено особливості його патогенезу та клінічного перебігу шляхом порівняння морфологічних ознак захворювання з клінічними, лабораторними, біохімічними та даними променевої діагностики. З цією метою обстежено 130 хворих на ХП ЄН, що перенесли нефректомію 5 - 10 років тому. Для встановлення особливостей розвитку компенсаторно-пристосувальних процесів у ЄН проведено експериментальні дослідження на 89-ти білих щурах лінії Вістар, котрим було виконано лівобічну або правобічну нефректомію, а також вивчено юкстагломерулярний апарат (ЮГА) в ЄН, яка залишилась після нефректомії у 26-ти хворих, шляхом інтраопераційної або черезшкірної біопсії. Встановлено, компенсаторно-пристосувальні реакції в ЄН, що залишилась після нефректомії, мають фазний характер від посилення кровотоку та ультраструктурних змін у клітинах ЮГА та в ниркових канальцях, що підвищують активність клітин звитих канальців, до утворення нових перитубулярних лімфокапілярів, повна перебудова завершується через 6 місяців. Зазначено, що запальний процес у паренхімі ЄН супроводжується порушенням активності ферментів у сироватці крові та сечі, прогресивним зниженням неспецифічної резистентності організму, порушенням в системі перекисного окиснення ліпідів. Запропоновано алгоритм діагностичних значень різноманітних симптомів та діагностичних тестів для діагностики ХП ЄН.

  Завантажити