Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності терапії хворих на хронічний пієлонефрит в залежності від особливостей клінічного перебігу захворювання, зумовлених змінами імунного статусу, гемореології, а також центральної та периферичної гемодинаміки та водно-електролітного обміну у хворих із гіпертензивною формою хронічного пієлонефриту. Патогенетично обгрунтовано, що застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на хронічний пієлонефрит нормалізує порушення в системі імунітету і згортання крові, відновлює рівновагу між процесами гемокоагуляції і фібринолізу, покращує внутрішньониркову і внутрішньосерцеву гемодинаміку. Застосування тіотриазоліну дозволяє досягти швидкого регресу клініко-лабораторної симптоматики, скоротити строки перебування хворих у стаціонарі, подовжити період ремісії.

  Завантажити