На основі комплексного клініко-експериментального дослідження уточнено патоморфологічний механізм ураження шкіри за умов постваріоектомічного синдрому, визначено нові напрямки їх патогенетичної корекції шляхом застосування гормонозамісної та ензимотерапії. Уперше доведено ефективність використання препаратів "Естрожель", "Клімадинон" та "Вобензим" з метою корекції порушень метаболічних процесів за умов посткастраційного синдрому. Встановлено, що у тварин з даною патологією відбуваються дистрофічні зміни в клітинах епідермісу та структурних компонентах дерми, внаслідок яких виникають дерматичні захворювання. На підставі електронно-мікроскопічного дослідження шкіри встановлено наявність значних деструктивно-структурних уражень внутрішньоклітинних компонентів епітеліоцитів епідермісу та структур дерми у тварин з посткастраційним синдромом. З урахуванням електронно-мікроскопічної характеристики стану шкіри у жінок з постваріоектомічним синдромом визначено переважну кількість атрофічних змін над регенераторними процесами, що виявляється у вигляді порушення функціональних властивостей шкіри. Уперше комплексно досліджено активність ліпідної пероксидації та системи антиоксидантного захисту за умов посткастраційного синдрому. Встановлено прояви активації ліпопереокиснення та фазові зміни ферментної та неферментної ланок антиоксидантної системи. Експериментально вивчено ступінь ендогенної інтоксикації після хірургічного видалення матки з придатками. Виявлено зростання концентрації та порушення фракційного складу молекул середньої маси. На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу та стану імунної системи виявлено, що у жінок з папіломавірусною інфекцією за наявності постваріоектомічного синдрому у разі застосування препаратів "Протефлазид" і "Колломак" зменшується надлишкове антигенне навантаження та імунодефіцитний стан, що є патогенетично значимим.

  Завантажити