Вивчено структурно-функціональні зміни міокарда у хворих з постінфарктним кардіосклерозом під впливом терапії бета-адреноблокаторами на амбулаторному етапі реабілітації, удосконалено методи лікування таких хворих. Зміни структурно-функціональних показників за постінфарктного кардіосклерозу з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) характеризуються етапністю розвитку за переважальної значущості порушень діастолічної функції у разі I - II функціонального класу (ФК) ХСН та подальших порушень систолічної функції відповідно до прогресування захворювання. Установлено, що для таких хворих тип ремоделювання та характер гіпертрофії лівого шлуночка є визначальним щодо особливостей розвитку ХСН і аритмій. Фармакодинамічними ефектами застосування бета-адреноблокаторів за цього є зниження рівня артеріального тиску, зменшення функціонального класу ХСН і збільшення фракції викиду, що реалізується зниженням смертності. Доведено, що на амбулаторному етапі реабілітації хворих з постінфарктним кардіосклерозом, ускладненими аритміями та ХСН зі збереженою систолічною функцією, найбільш ефективним є лікування карведілолом, бісопрололом і бетаксололом, а також метопрололом. Виявлено, що ефективність атенололу є значно нижчою.

  Завантажити