На підставі даних, одержаних за результатами обстеження 480-ми практично здорових дітей грудного та раннього віку Чернівецької області, визначено фактори ризику відставання у біологічній зрілості, удосконалено методологію комплексної оцінки, яка базується на розроблених методиках дослідження кісткової зрілості та запропоновано регіональні стандарти у параметричній та непараметричній формі. Зазначено, що точка скостеніння зап'ястка за умов ультрасонографії визначається як гіперехогенне утворення, оточене з обох боків гіпоехогенною хрящовою тканиною. Запропоновано використовувати ультрасонографію кульшових суглобів з метою оцінки осифікації голівки стегнової кістки як показника біологічного віку. У 66,3 % випадків визначено компактну стадію скостеніння кісток зап'ятка, 30,7 % - розсипчасту та у 3,0 % недиференційовану. Такі ж стадії визначено для скостеніння голівки стегнової кістки (у 62,7 % випадків - компактна, 22,9 % - розсипчаста та у 14,9 % - недиференційована). Зазначено, що стадії вказують на гетерогенність розвитку кісткової тканини. Відзначено, що факторами ризику відставання у зубній зрілості та кісткової зрілості за осифікацією зап'ястка - наявність стресу у родині. Встановлено, що паління батьків призводить до випередження всіх трьох показників біологічної зрілості (відповідно до середніх популяційних даних).

  Завантажити