Наведено результати позитивного впливу елекромагнітного випромінювання надвисокої частоти та тіотріазоліну на патогенетичні ланки хронічного панкреатиту, а саме клітинний і гуморальний імунітет, перекисне окислення ліпідів та антиоксидантний захист. Обгрунтовано імунологічні та біохімічні критерії щодо їх застосування. Порівняно із загальноприйнятими методами лікування запропонована терапія сприяла більш повному і прискореному зворотньому розвитку основних клініко-лабораторних проявів загострення захворювання шляхом зменшення виразності імунних та метаболічних порушень і, як наслідок - скороченню терміну перебування хворого у стаціонарі з 24,6+-1,13 до 18,42+-0,71 ліжко-днів.

  Завантажити