Виявлено засоби створення комічного у текстах англійських комедій XVI - XX ст. Встановлено, що основним принципом їх формування є принцип інконгруентності, що трактується як будь-які невідповідності, дисонанс або контраст. Показано, що принцип інконгруентності має наскрізний характер й актуалізується в усіх сферах, а також на кожному з рівнів тексту. Доведено, що принцип інконгруентності є основою формування композиції, сюжету, підсистеми персонажів і стосується усіх вербальних аспектів: фонетичного, морфологічного, лексичного і синтаксичного. Встановлено, що у сюжеті та композиції інконгруентність розкривається у засобах парадіювання, коли йдеться про контраст між оригіналом і похідною формою, та інверсії, яка використовується у разі зміни дійовими особами соціальної ролі спеціально або випадково. Виявлено, що стилістичні засоби також базуються на принципі інконгруентності, а особливо популярними серед них є малапропізм, парадокс, зевгма. З'ясовано, що тропи, у першу чергу порівняння та метафори, грунтуються на контрасті між піднесеними референтами та приземленими корелятами або навпаки. Обгрунтовано, що об'єднані однією провідною рисою - інконгруентністю у різних її формах усі художні засоби та прийоми створюють комічний ефект, що підсилюється завдяки їх конвергенції та іррадіації.

  Завантажити