Вивчено комунікативно-прагматичний аспект функціонування прислів'їв у творах М.Сервантеса. Досліджено прийоми використання прислів'їв в узуальній формі, висвітлено типологію їх трансформацій. Прислів'я розглянуто як прагматично марковані одиниці, які мають широкий діапазон виражальних можливостей, що дозволяє ефективно використовувати їх з прагматичною метою. Релевантною ознакою прислів'я є наявність конотативного компонента, що містить оцінну інформацію, спроможну надати йому експресивності. У ряді випадків додаткової виразності досягнуто завдяки використанню різних прийомів оказіональної трансформації, що призводить до виникнення прагматичного ефекту. Аналіз виникнення цього ефекту передбачає дослідження умов актуалізації лінгвістичних властивостей прислів'їв у комунікативному акті. Вісвітлено необхідність визначення відповідної комунікативної ситуації. Обгрунтовано, що невідповідність трансформованого прислів'я його узуальній формі, вживаній у художніх текстах, створює прагматичний ефект.

  Завантажити