Досліджено семантико-стилістичні особливості конфесійної лексики, зокрема у поетичному мовленні. З'ясовано лінгвістичну природу конфесійно маркованої лексики, принципи її відокремлення від суміжних тематичних груп, одиниць інших функціональних стилів. Визначено семантичну структуру конфесійних онімів, здійснено їх класифікацію. Проаналізовано стилістичну реалізації й значеннєві трансформації конфесійних онімних і відонімних одиниць у творах українських репресованих поетів 1960 - 1980 рр. Описано різні шляхи утворення від конфесійних стилістем особливих видів власних назв - заголовків і оказіонімів, а також продукування від конфесійних онімів індивідуально-авторських новацій. Доведено, що конфесійний стиль сучасної української літературної мови, незважаючи на припинення розвитку 1940 - 1980-х рр. в Україні, являв собою потужне джерело поповнення виражальними засобами поетичного мовлення.

  Завантажити