Розглянуто мовно-прагматичні особливості основних мовленнєвих жанрів (МЖ), які реалізуються у межах конфліктного дискурсу. Досліджено характерні риси зазначеного дискурсу, вплив на його перебіг певних чинників, а саме: емоційної напруги, міжособистісних установок суб'єктів, їх комунікативного статусу. Визначено глобальні комунікативні стратегії спілкування за умов конфлікту та запропоновано типологію конфронтативних МЖ відповідно до їх комунікативної мети. Описано критерії розмежування даних жанрів. На підставі "паспорту мовленнєвого жанру" установлено основні лінгвістичні та екстралінгвістичні параметри категорично-спонукальних і негативно оцінних МЖ. Описано мовні засоби їх реалізації у лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному аспектах з використанням матеріалу сучасної української, англійської та польської мов. Значну увагу приділено експліцитним й імпліцитним способам вираження МЖ, мовні риси яких розглянуто у контексті ефективності реалізації певних комунікативних тактико-стратегічних дій.

  Завантажити