Досліджено проблему зниження кількості дисгормональних порушень у яєчниках і молочних залозах, поліпшення якості життя жінок фертильного віку після гістеректомії. Установлено, що функція яєчників залежить від того, за якими показаннями виконувалася операція, об'єму операції, наявності післяопераційних ускладнень, особливостей, структури та функції яєчників до операції. Розширено уяву про особливості анатомічних і функціональних змін яєчників, а також їх кровопостачання залежно від об'єму оперативного втручання. Розроблено критерії формування груп ризику щодо розвитку порушень функції яєчників, за яким визначено групу ризику з розвитку синдрому виснаження яєчників, групу ризику з розвитку їх кістозних змін, групу мінімального ризику з розвитку порушень у яєчниках. Виявлено взаємозв'язок між станом молочних залоз і особливостями функціонування яєчників після гістеректомії без придатків у жінок з існуючими доброякісними захворюваннями молочних залоз до операції та без них. Доведено необхідність розробки диференційованих принципів профілактики та корекції порушень у яєчниках і молочних залозах. Створено науково обгрунтовану та впроваджено методику диференційованої корекції та профілактики порушень у яєчниках і молочних залозах у жінок після гістеректомії без придатків у фертильному віці, що дозволило знизити синдром виснаження яєчників у цій групі ризику на 46,0 %, частоту розвитку доброякісних захворювань молочних залоз - на 83,5 %; у групі ризику з розвитку кістозних змін яєчників - їх кістозних змін - на 62,6 %, доброякісних захворювань молочних халоз - на 54,5 %; у групі мінімального ризику з розвитку порушень у яєчниках кістозні зміни яєчників - 26,3 %, синдром виснаження яєчників - на 25,9 % доброякісних захворювань молочних залоз - на 40,3 %.

  Завантажити