На основі аналізу понад 3 000 одиниць у 15 000 слово- та фразовживаннях обгрунтовано мовний статус крилатих слів, які є іпостасною формою поєднання контекстів - вихідного та актуального. Встановлено, що в процесі функціонування крилаті слова стабілізують свої семантико-структурні параметри, включаються в інший як готова одиниця великого експресивного заряду, який виявляється принаймні по лінії "своє" - "чуже (авторитетне)", внаслідок асоціативно-генетичного зв'язку з першоджерелом. Виявлено найбільш типові семантико-структурні стабілізаційні моделі крилатих імен та крилатих зворотів у російській мові. Розкрито особливості категорії ептонімічності ("крилатості") - головної ознаки крилатих слів, яка виникає і закріплюється внаслідок дії вербального імпринтингу. Визначено, що на ступінь її виявлення впливають не тільки позалінгвістичні внутрішні та зовнішні чинники, але й власне лінгвістичні: існування загальномовного омоніма, простота конструювання і частота звороту в мовленні, який має ідентичні з крилатим висловом структуру і лексичне наповнення. Специфіку крилатих слів відображено в запропонованому мультимедійному варіанті словника, здатному адекватно передати інформацію, яку несе першоджерело - невербальний текст або текст складної фактури (теле-, кінотекст).

  Завантажити