Проаналізовано теоретичні проблеми встановлення кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни, досліджено історичний розвиток законодавства у даній сфері. Розглянуто питання імплементації міжнародних норм, за якими встановлюється відповідальність за порушення законів і звичаїв війни, в кримінальне законодавство України. Визначено місце порушення законів і звичаїв війни в системі злочинів проти миру та безпеки людства й міжнародного правопорядку. Розглянуто об'єктивні й суб'єктивні ознаки порушення законів та звичаїв війни, розкрито зміст основних положень ст. 433, 434 та 438 КК України, наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень. Зокрема, запропоновано в ст. 438 КК України встановити кримінальну відповідальність за недбалі дії військового начальника або керівника організованого руху опору, що обумовили порушення законів і звичаїв війни їх підлеглими. Виявлено недоліки кримінально-правових норм і розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства України.

  Завантажити