Висвітлено теоретичні та практичні питання, пов'язані з кримінально-правовими та кримінологічними аспектами протидії завідомо неправдивим повідомленням про загрозу громадській безпеці. Досліджено вітчизняну правову систему та законодавство зарубіжних країн про відповідальність за вказане повідомлення. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні кримінально-правові ознаки складу злочину, предбаченого ст. 259 КК України. Проведено його відмежування від таких правопорушень, як хуліганство, терористичний акт, погроза вбивством, завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, погроза знищення майна та завідомо неправдивого виклику спеціальних служб. Проаналізовано причини виникнення та умови існування даного виду злочину та сучасний стан протидії завідомо неправдивим повідомленням про загрозу громадській безпеці в Україні. Зроблено висновок про високолатентність злочину, передбаченого ст. 259 Кримінального кодексу України й обгрунтовано тенденцію зростання кількості даного виду деліктів. Наведено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності правозастосовчої та профілактичної діяльності органів внутрішніх справ, а також щодо удосконалення відповідної норми КК України про протидію завідомо неправдивим повідомленням про загрозу громадській безпеці.

  Завантажити