Досліджено культурно-онтологічні основи "надії" в історико-філософській рефлексії від епохи античності до сьогодення. Здійснено аналіз проблеми "надії" у контексті онтогносеологічного, культурно-аксіологічного, екзистенційного вимірів. Висвітлено конструктивні аспекти даної проблеми шляхом побудови протиріччя надія - добро та надія - зло у філософській рефлексії Сократа, Платона, Сенеки, апостола Павла, Августина Блаженного, Іонанна Златоуста, Р.Декарта, Б.Паскаля, А.Камю та Г.Марселя. Проведено розмежування даної проблематики за трьома основними рівнями, а саме: символом надії, образом надії, феномену надії. Зроблено аналіз фундаментальних проблем християнської антропології й онтології. Виявлено екзистенційні й аксіологічні аспекти питань надії та відчаю.

  Завантажити