Шляхом порівняння традиційних відкритих способів герніопластики з лапароскопічною у випадку лікування хворих з пахвинними грижами, а також на підставі результатів клініко-функціональних досліджень визначено показання та протипоказання до виконання лапароскопічної герніопластики. Показаннями до її виконання є первинні вправні та рецидивні пахвинні грижі малих і середніх розмірів, білатеральні грижі, наявність у пацієнта поєднаної патології органів черевної порожнини, а протипоказаннями - пахвинні грижі великих розмірів, невправні та защемлені пахвинні грижі, а також наявність у пацієнта супутніх захворювань з боку серцево-судинної та дихальної систем у стадії декомпенсації. Розроблено спосіб лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної герніопластики, який забезпечує більш надійну фіксацію імплантата за великих пахвинних гриж. Установлено причини виникнення інтра- та післяопераційних ускладнень лапароскопічної герніопластики та запропоновано технічні прийоми, призначені для їх профілактики. Відзначено, що використання розроблених технічних прийомів дало змогу зменшити частоту післяопераційних ускладнень з 13,7 до 8,6 %, а рецидивів гриж - з 6,6 до 0,8 %. Вивчено механізми розвитку адаптаційних реакцій у відповідь на хірургічний стрес після лапароскопічних та традиційних герніопластик, уперше доведено скорочення інтенсивності та тривалості стресових реакцій після лапароскопічних операцій.

  Завантажити