Розроблено нові методи комплексного лікування хворих на серорезистентний сифіліс (СС) з використанням аутотрансфузій ультрафіолет-опроміненої крові та гепатопротекторних засобів на підставі вивчення епідеміологічних, серологічних, патогенетичних особливостей даного захворювання на сучасному етапі. Показано, що серорезистентність частіше розвивається після перенесеного вторинного рецидивного та раннього прихованого сифілісу, невідповідності методик лікування попередньої форми сифілісу, строку зараження пацієнтів. Вперше за допомогою полімеразної ланцюгової реакції встановлено наявність комплексу нуклеїнових кислот (ДНК) блідих трепонем у зразках маловаскуляризованих тканин, одержаних від осіб, які хворіли на сифіліс, що свідчить про здатність збудника сифілісу проникати у забар'єрні тканини, де він важко доступний для дії антибіотиків та імунокомпетентних клітин.

  Завантажити