Розроблено новий підхід щодо лікування, який грунтується на вікових особливостях етіопатогенезу та перебігу захворювання. Зазначено, що одержані результати вказують на різну патогенетичну роль кислотного фактору та H. pylori для застарілого та старечого типів виразки. Доведено, що зміни локальної фібринолітичної активності цибулини дванадцятипалої кишки відіграють роль у виникненні кровотечі та її рецидиву. Показано, що посиленню явищ ендотоксикозу сприяють зміни флори слизової оболонки тонкої кишки, а також розкриття та розширення судин усіх її оболонок. Досліджено, що даний магістральний тип галуження верхніх панкреатодуоденальних артерій несприятливо впливає на перебіг захворювання. Встановлено, що застосування даного комплексу заходів, який включає лікувальний алгоритм, ендоскопічне підведення інгібіторів фібринолізу, використання методів локального гемостазу у ході операцій на висоті кровотечі, активну хірургічну тактику "before", дозволяє суттєво покращати результати лікування.

  Завантажити