Уперше виявлено особливості патоморфологічних змін у щитоподібній залозі (ЩЗ) хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) після локального кріовпливу. Визначено оптимальні режими, закономірності лікувальної дії локального кріовпливу на ЩЗ, доведено його безпечність. Науково обгрунтовано клінічну доцільність застосування локального інтраопераційного дозованого кріовпливу (ІДК) у разі хірургічного лікування хворих на ДТЗ. Доведено, що застосування ІДК нормалізує функціональну активність ЩЗ, зупиняє аутоімунну агресію та стимулює процеси репаративної регенерації у тиреоїдній паренхімі. Розроблено робочу гіпотезу та обгрунтовано патогенетичність застосування низькотемпературного локального впливу у разі хірургічного лікування хворих на ДТЗ. Встановлено закономірності імунокоригуючої дії ІДК на патогенетичні ланки ДТЗ, доведено його ефективність та довготривалість.

  Завантажити