Розглянуто маргінальність як універсальну властивість людського буття. Відзначено, що даний феномен є можливим атрибутом людського та соціального буття. З'ясовано, що основним змістом феномена маргінальності є воля та зумовлювана нею можливість визначеності. Доведено, що маргінальність - це умова вияву життєвих сил людського ресурсу, вона є формою вираження його активності. Показано, що її спрямованість (конструктивна або деструктивна) визначається політикою суспільства. Вивчено фактори маргіналізації та форми її прояву в Україні загалом та в Криму зокрема. Зазначено, що за умов спроб побудови громадянського суспільства важливим стає розгляд маргінальності як одного з ефективних факторів впливу на становлення громадянської згоди в державі.

  Завантажити