Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) - стабільну та нестабільну стенокардію. Досліджено вплив різних доз симвастатину на ліпідний спектр, маркери запалення, матриксну металопротеїназу-9 (ММП-9), показники, що характеризують ендогенний синтез та біодоступність оксиду азоту та клінічно-функціональні показники в динаміці лікування. За стабільної стенокардії виявлено підвищення прозапальних маркерів. Проведено порівняльне дослідження перебігу нестабільної та стабільної стенокардії. Виявлено, що за нестабільної стенокардії має місце достовірне підвищення не лише маркерів запалення, але й ММП-9. З'ясовано, що протизапальний та ендотелійпротекторний ефекти розвиваються вже через 14 днів. Встановлено, що антиішемічна властивість симвастатину обумовлена, певно, переважно плеотропними ефектами (нормалізацією функції ендотелію, протизапальними ефектами), про що свідчать дані тредміл-тесту після місячного прийому препарату. За результатами річного спостереження встановлено, що поряд з загальноприйнятими факторами ризику характер перебігу захворювання (кардіоваскулярна смерть, госпіталізація з приводу дестабілізації перебігу ІХС) залежить від маркерів запалення та схильності до прийому симвастатину. Доведено, що раннє (з першої доби госпіталізації) призначення симвастатину у стартовій дозі 40 мг на добу покращує клінічний перебіг захворювання.

  Завантажити