Зазначено, що залишкові зміни в легенях, плеврі та внутрішньогрудних лімфатичних вузлах після спонтанно вилікуваного туберкульозу виявлено у 4,04 % здорових і у 71,57 % хворих на туберкульоз військовослужбовців. Доведено, що ці зміни у 8,51 рази частіше призводять до туберкульозу, аніж у разі їх відсутності. Встановлено, що частота контактів з хворими на туберкульоз серед призовників становить 0,14 %, військовослужбовців - 0,49 % і хворих на туберкульоз - 89,11 %. Контактні військовослужбовці захворюють на туберкульоз у 26,05 разів частіше, аніж ті, в кого контакт відсутній. Гіперчутливість до туберкуліну в 6,56 разів частіше, а поєднані фактори ризику в 4,49 разів вища сприяють розвитку туберкульозу, аніж у випадку їх відсутності. Зроблено висновок, що молодь, в якої прогнозується туберкульоз, недоцільно призивати до армії, бо лікування одного хворого на туберкульоз в 1,88 разів дородче, ніж річне утримання боєздатного віськовослужбовця. Щорічні економічні затрати на лікування та профілактику туберкульозу військовослужбовців у країні становлять 2542584 грн. Розроблено систему заходів, яка в 1,97 разів знижує рівень данного захворювання.

  Завантажити