Наведено методику щорічної оцінки селекційного матеріалу на зимо- та посухостійкість, стійкість до проростання на пні, до звичайної кореневої гнилі, а також фузаріозу колоса та зерна. Розроблено концепцію підбору пар під час схрещування в селекції на підвищену адаптивність до несприятливих біотичних і абіотичних факторів із залученням у гібридизацію власних сортів інших екотипів пшениці та географічно віддалених форм з наступними поетапними схрещуваннями та застосуванням одноразових насичувальних схрещувань високопродуктивних сортів з позитивними ознаками. Встановлено наявність контролю домінантними алелями стійкості проростання на пні пшениці в розмірі не менше двох генів з комплементарною взаємодією. Визначено системні мутації у сортів Tr. aestivum, які за комплексом ознак аналогічні видам Tr. spelta L., Tr. compactum Host., Tr. vavilovianum Jakubz, що є підтвердженням мутаційної теорії походження видів пшениць.

  Завантажити