Обгрунтовано доцільність управління сільськими міграціями з урахуванням мотивів поведінки населення. Наведено модель системи формування міграційних намірів особи за дії зовнішніх міграційних факторів, опосередкованих факторами особистості. Створено модель механізму регулювання міграційних процесів сільського населення, яка грунтується на політиці пасивного регулювання, передбачає адміністративне втручання, короткотермінове регулювання рухомості, управління суспільним розвитком і збалансування факторів зовнішнього середовища. Для реалізації політики пасивного управління міграціями запропоновано проведення запобіжних дій, що може призвести до розбалансування механізму міграційної поведінки, що здійснюється на загальнодержавному та регіональному рівнях. Відзначено, що адміністративне втручання доцільне виключно за надзвичайних ситуацій. Зауважено, що управління суспільним розвитком відбувається шляхом навчання та виховання, а також сприяє підвищенню керованості поведінки та рухомості сільського населення. Зазначено, що збалансування факторів зовнішнього середовища необхідно проводити для досягнення мети регулювання з використанням заходів для створення робочих місць, розвитку малого підприємництва та самозайнятості, організації ринків нерухомості, комунального обслуговування, розвитку та соціального забезпечення. Короткотермінове регулювання рухомості здійснюється для підвищення ефективності регуляторної політики шляхом інформаційного забезпечення та з супроводженням переміщення. Впровадження запропонованого механізму забезпечує досягнення основної мети міграційної політики - перетворення хаотичних переміщень сільського населення у керований міграційний процес.

  Завантажити