Установлено, що взаємодія систем регуляції агрегатного стану крові та водно-сольового обміну реалізується через гормональні механізми, які контролюють водно-сольовий гомеостаз. Ефекторною ланкою в механізмах інтеграції даних систем є нефрон як структурно-функціональна одиниця нирок, тромбоцити й ендотеліоцити як клітинна основа первинного гомеостазу. Інтеграція систем регуляції агрегатного стану крові і водно-сольового обміну здійснюється за трьома рівнями: системного - через секрецію гормонів, органного - через зміни інкреторної діяльності нирок та клітинного - через зміни функціонального стану тромбоцитів і ендотеліоцитів. Фізіологічні зсуви на будь-якому рівні регуляції водно-сольового обміну або агрегатного стану крові закономірно індукують відповідну адаптаційно-компенсаторну реакцію з боку іншої системи. Надмірна активація або пригнічення будь-якого контуру регуляції водно-сольового обміну призводить до неадекватної реакції системи регуляції агрегатного стану крові. Виявлено, що ушкодження еферентної ланки взаємодії систем регуляції агрегатного стану крові та водно-сольового обміну зумовлює виникнення ланцюгу реакцій патологічного процесу. Одержано дані щодо особливостей екозалежних змін у системі регуляції агрегатного стану крові та водно-сольового обміну.

  Завантажити