Показано, що хворі на цукровий діабет II типу з вторинною резистетністю є гетерогенною групою. Вивчено розповсюдження вторинної резистентності серед госпіталізованих та амбулаторних хворих. Досліджено функціональну активність бета-клітин інсулярного апарату підшлункової залози залежно від динаміки маси тіла в процесі пероральної антидіабетичної терапії. Встановлено частоту гепатопатій серед хворих з вторинною резистентністю та роль уражень печінки в генезі зниження ефективності лікування діабету II типу похідними сульфанілсечовини. Ступінь ожиріння визначено патогенетичним фактором формування вторинної резистентності. Розроблено методи лікування резистентності до сульфаніламідів за допомогою індуктора мікросомальних ферментів карбамазепіну та інгібітора альфа-глюкозидаз-акарбози.

  Завантажити