На концептуальному рівні узагальнено проблему вивчення міжнаціональних відносин в СРСР у період його розпаду на незалежні держави. Здійснено об'єктивний системний аналіз динаміки їх розвитку. Виявлено та досліджено основні причини, що обумовили загострення внутрішніх суперечностей у СРСР. На базі значноо наукового та фактологічного матеріалу охарактеризовано особливості радянської федерації. Доведено, що підміна федералістичних засад побудови Союзу РСР як багатонаціональної держави централістичним унітаризмом призвела до кризи обраної моделі, загострення суперечності між теоретичними підходами та реальним суспільним становищем, між союзним центром і союзними республіками. Визначено критерії вичерпаності радянської моделі федералізму, а саме: компартійну монопозицію за декларування національно-територіального принципу побудови СРСР, формальне визнання права та самовираження, посилення унітаризму як тенденцію; винятковість реального становища РРФСР та російської нації, форсоване формування нової історичної спільноти на російській основі - радянського народу, узурпація панівного становища серед країн-союзниць. Подолання цих проблем вимагало застосування комплексного підходу до національного питання, який передбачав врахування економічних, соціальних, політичних, культурних, психологічних та історичних факторів. Однак політичне керівництво, яке мало здійснити вибір майбутнього розвитку держави, виявилося неспроможним розв'язати його за традиційних методів. Пошукам моделі різноваріантності міжнаціональних взаємин на федеративних чи конфедеративних засадах протидіяв партійно-радянський апарат, який намагався законсервувати неросійські народи на застиглому рівні. Зроблено висновок, що розпад Союзу РСР був зумовлений особливостями його створення та став наслідком закономірної боротьби суперечностей, закладених у самій природі радянської державності. Це положення грунтується на аналізі радянської дійсності й узагальненні результатів наукових пошуків, зокрема, досліджень і наукових праць вітчизняних учених, які започаткували теоретико-методологічні засади аналізу міждисциплінарних відносин у період розпаду СРСР. Розглянуто аспект, взаємопов'язаний з твердженням учених на пострадянському просторі, які намагаються трактувати цей природний процес як розвал і звинувачити у припиненні існування СРСР зарубіжні спецслужби та деяких компартійних і державних діячів. Зазначено, що союзний центр не мав адекватних механізмів для запобігання міжнаціональним суперечностям, які переросли у конфлікти та призвели до припинення існування СРСР, трансформації його у Співдружність Незалежних Держав (СНД).

  Завантажити