Вперше доведено раціональну непрозорість онтології науки та евристичну цінність зіставлення онтологій науки та міфу для вивчення структури та функцій онтології науки. У процесі реконструкції формування онтології міфу обгрунтовано положення про первинність її соціальних функцій (з легітимації та детермінації соціальної діяльності підлеглих спільнот) перед гносеологічними та етіологічними. Показано, що раціональна трансформація християнського міфу у схоластиці мала визначальне значення для формування онтологічного фундаменту перших наукових програм, які стали одним із варіантів історичного розвитку християнської доктрини. Доведено, що міфічні елементи онтології науки транслюються у часі протягом усієї історії розвитку наукового знання. Зазначено, що непрозорість онтологічних підвалин сучасної науки пов'язана з їх міфічною природою, а стійкість - з фіксацією у структурі західної культури, до якої апелюють процедури обгрунтування істинності основ наукового знання у постпозитивістській філософії науки. Наведено та обгрунтовано положення про те, що раціональні виправдання адекватності конструктів онтологій міфу та науки репрезентованому світу є невіддільними від категорій соціальної ефективності даних онтологій.

  Завантажити