Уперше український неоромантизм 1920 - 1930 рр. досліджено в контексті розвитку європейської культури, не лише як стильову літературно-мистецьку течію, а й як життєву настанову, принципову позицію тогочасних українських діячів культури, які шукали шляхів виходу з драматичної ситуації зіткнення національних ідеалів з комуністичними ідеями. Виявлено опосередковану літературно-художню паралель неоромантизму українських митців до специфічних особливостей творчого ряду європейських (Р. Кіплінг, О. Уайльд) та російських (М. Гумільов) письменників. Проведено порівняння мистецьких тенденцій, які накреслилися в європейському та вітчизняному неоромантизмі кінця XIX - першої чверті XX ст. та відобразилися в літературі та кіномистецтві 1930 - 1980 рр.

  Завантажити