У дисертації обгрунтовується доцільність розгляду міфопоетики прози В.Дрозда як чинника художньої індивідуальності письменника. На матеріалі аналізу його творів 70-90-х рр. визначені естетичні і функціональні особливості міфологічних і фольклорних рецепцій, оригінальне використання яких дозволяє художньо виразити авторські концепції особистості і світу. Осмислюється своєрідність інтерпретації таких міфологічних мотивів, як пошуки щастя, "землі обітованої" ("Ирій", "Листя землі"), лаконтронії ("Вовкулака", "Злий дух. Із житієм"), теми роду, опозицій Добро-Зло, Життя-Смерть, образів-міфологем Землі, Дерева, Матері тощо. Звернено увагу на їх підпорядкованість завданню автора осмислити актуальні проблеми сучасності (екзистенційного стану особистості, руйнування її духовного світу), зокрема, у відповідності до власного світобачення і світовідчуття. Прочитання творів В. Дрозда в міфологічному аспекті відкриває перспективи для поглибленого розуміння художніх досягнень письменника, що є важливим етапом для створення грунтовного дослідження української прози 60-90-х рр.

  Завантажити