Досліджено мову наукових, публіцистичних і художніх творів Б.Грінченка з позицій висвітлення ідіостильових особливостей та відмінностей від мовної практики першої половини XIX ст. Виокремлено наскрізні лексико-тематичні групи (Україна, народ, робота (праця), школа, мова, література) та слова-символи у макроконтексті творів митця. Здійснено стилістичний, семантичний, функціональний аналіз лексичних, лексико-граматичних, словотвірних книжних і розмовних одиниць у мові творів Б.Грінченка, що дало змогу виявити традиційне та новаторське в мовній практиці культурно-громадського діяча.

  Завантажити