Розглянуто мовотворчість М.К.Зерова, реалізовану в оригінальній та перекладацькій поезії. Проаналізовано ідейно-естетичну програму Зерова-неокласика та теоретичні засади його художньої творчості. Встановлено взаємозв'язок між світоглядними, естетичними настановами Зерова і художньо-мовними принципами їх вербалізації. Систематизовано вагомі стилетворчі лексичні та фразеологічні одиниці оригінальних і перекладених текстів, охарактеризовано способи поєднання різностильової лексики. З використанням методу виділення та декодування концептуальних слів описано індивідуальні константи світосприйняття, ціннісні орієнтири митця та способи образного відтворення реальності. Визначено спільні та відмінні риси ідіостилю Зерова-поета та перекладача.

  Завантажити