Дисертацію присвячено питанням індукції інтерферонів I типу. Розроблено новий напрямок штучної стимуляції інтерфероногенезу, який грунтується на концепції направленого конструювання сполук - інтерфероногенів на основі молекулярних комплексів одноланцюгової РНК із синтетичними лігандами. Встановлено, що відповідно до ряду структурних умов, деяким інтеркаляторам притаманна здатність за умов взаємодії з молекулами одноланцюгової РНК утворювати в складі останніх стабільні дволанцюгові ділянки; а також вивчено фізико-хімічні параметри даного процесу. На моделі комплексу дріжджова РНК - тилорон гідрохлорид оцінено інтерфероногенну, противірусну та імуномодулюючу активності, а також рівень токсичності створених індукторів. Запропоновано гіпотезу щодо універсального механізму інтерфероногенезу, ключовим моментом якого є локальна деформація клітинної мембрани.

  Завантажити