З використанням зоотехнічних, морфологічних і статистичних методик досліджено морфофункціональні особливості незавершеності будов міокарда серця на різних рівнях структурної організації добових теличок й адаптивні вікові зміни за різної рухової активності. Установлено, що морфофункціональні особливості серця телят мають прояв у змінах міокарду у корелятивному взаємозв'язку з масою тіла, кісткової системи та скелетних м'язів. Серце неонатальних телят має незавершену будову тканинних компонентів міокарда, що проявляється вираженою поздовжньою посмугованістю робочих кардіоміоцитів, овальною формою їх ядер. На органному рівні у добових телят висота міокарда превалює у лівому шлуночку, а товщина - у міжшлуночковій перегородці. У робочих кардіоміоцитах міокарда 30- та 120-добових теличок спостерігається поперечна посмугованість, ядра здобувають веретеноподібну форму. Зі збільшенням відносної площі робочих кардіоміоцитів потовщується міокард шлуночків, передсердь і особливо міжшлуночкової перегородки за незначного зростання відносної площі пухкої волокнистої сполучної тканини та кровоносних судин, що більш властиво теличкам, які вирощуються з застосуванням дозованого примусового руху. У добових і 10-добових теличок за поперечним перерізом превалює стовбур легеневих артерій, а в 30- і 120-добових - аорти. Установлено, що найменша кількість гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів виявляється у добових тварин. З віком ці показники зростають, більшою мірою за умов застосування їм дозованого примусового руху. Визначено, що ці умови вирощування сприяють більш інтенсивному прояву поперечної посмугованості робочих кардіоміоцитів, їх об'єму, відносної площі, зменшенню пухкої волокнистої сполучної тканини, збільшенню абсолютної маси серця та зменшенню епікардіального жиру.

  Завантажити