Досліджено сутність і специфіку художнього втілення у прозі І.О.Буніна мотивів Заходу та Сходу. Наведено огляд і систематизацію наукових робіт сучасних бунінознавців. Визначено основні біографічні чинники, що сприяли формуванню орієнтального та вестерного векторів у творчості письменника. Проаналізовано художні тексти, в яких відображено специфіку сприйняття письменником західноєвропейського культурного світу. Вивчено передумови, джерела та особливості формування орієнтального вектора у прозі І.О.Буніна. Встановлено мотивні зв'язки бунінських текстів з релігійним вченням (буддизмом), філософськими та культурологічними концепціями (А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, З.Фрейда). Проаналізовано прозові твори І.О.Буніна різних років, прокоментовано мотиви, пов'язані з рецепцією письменником культур Заходу та Сходу, уточнено особливості їх художньої реалізації. Виявлено певну закономірність і регулярність окремих мотивів і архетипових схем (темряви, води, простору), розкрито сутність і функції бунінських повторів. Обгрунтовано ідею про повтор у творах різних років певних тем, сюжетів, мотивів, художніх засобів як методу творчого осмислення письменником вчення про переродження. Дане теоретичне положення підтверджено на прикладі текстів прозових творів І.О.Буніна. Розглянуто особливості художнього втілення теми часу у бунінських макро- та мікротекстах.

  Завантажити